ПРОЕКТ

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

м. Київ

Відповідно до пунктів 298.1 і 298.7 статті 298 та пункту 299.10 статті 299 Глави I Розділу ХIV Податкового кодексу України, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 446, Положення про Державну податкову службу України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 584,

Відповідно до пунктів 298.1 і 298.7 статті 298 та пункту 299.10 статті 299 Глави I Розділу ХIV Податкового кодексу України, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 446, Положення про Державну податкову службу України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 584,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1.1. форму свідоцтва платника єдиного податку;

1.2. порядок видачі свідоцтва платника єдиного податку;

1.3. форму заяви про застосування спрощеної системи оподаткування;

1.4. порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування;

1.5. форму розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

наказ Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 № 12 „Про затвердження Інструкції „Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.06.1993 за № 64;

наказ Головної державної податкової інспекції України від 01.09.1994 № 88 „Про внесення змін і доповнень до Інструкції „Про прибутковий податок з громадян”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.09.1994 за № 230/440;

наказ Головної державної податкової інспекції України від 16.10.1996 № 87 „Про внесення змін до Інструкції „Про прибутковий податок з громадян”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.10.1996 за № 622/1647;

наказ Державної податкової адміністрації України від 25.03.1998 № 137 „Про затвердження форми патенту та Порядку його заповнення”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.03.1998 за № 196/2636;

наказ Державної податкової адміністрації України від 13.10.1998 № 476 „Про затвердження Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва - юридичною особою та Порядку його видачі”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.10.1998 за № 688/3128;

наказ Державної податкової адміністрації України від 25.12.1998 № 650 „Про внесення змін та доповнень до Інструкції про прибутковий податок з громадян”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.02.1999 за № 72/3365;

наказ Державної податкової адміністрації України від 12.10.1999 № 555 „Про внесення змін до форми та Порядку видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва - юридичною особою”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.10.1999 за № 709/4002;

наказ Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 № 599 „Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 752/4045;

наказ Державної податкової адміністрації України від 28.04.2000 № 222 „Про внесення змін та доповнень до Інструкції про прибутковий податок з громадян”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.05.2000 за № 317/4538;

наказ Державної податкової адміністрації України від 28.08.2000 № 461 „Про внесення доповнень до Інструкції про прибутковий податок з громадян”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.09.2000 за № 583/4804;

наказ Державної податкової адміністрації України від 07.12.2000 № 619 „Про затвердження Змін та доповнень до Інструкції „Про прибутковий податок з громадян”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.12.2000 за № 935/5156;

наказ Державної податкової адміністрації України від 14.02.2001 № 53 „Про затвердження Змін та доповнень до Інструкції „Про прибутковий податок з громадян”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.03.2001 за № 239/5430;

наказ Державної податкової адміністрації України від 05.04.2001 № 150 „Про затвердження Змін та доповнень до Інструкції про прибутковий податок з громадян”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24.04.2001 за № 364/5555;

наказ Державної податкової адміністрації України від 11.06.2001 № 235 „Про затвердження Змін та доповнень до Інструкції про прибутковий податок з громадян”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.06.2001 за № 549/5740;

наказ Державної податкової адміністрації України від 28.12.2001 № 521 „Про затвердження Змін та доповнень до форми Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.01.2002 за № 49/6337;

наказ Державної податкової адміністрації України від 28.12.2001 № 523 „Про затвердження Змін та доповнень до Інструкції про прибутковий податок з громадян”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.01.2002 за № 38/6326;

наказ Державної податкової адміністрації України від 24.04.2002 № 191 „Про затвердження Змін та доповнень до Інструкції про прибутковий податок з громадян”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.05.2002 за № 427/6715;

наказ Державної податкової адміністрації України від 03.09.2002 № 411 „Про затвердження Змін до Інструкції про прибутковий податок з громадян”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.09.2002 за № 732/7020;

наказ Державної податкової адміністрації України від 08.04.2003 № 164 „Про затвердження змін та доповнень до деяких нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації України”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.04.2003 за № 301/7622;

наказ Державної податкової адміністрації України від 16.07.2003 № 352 „Про внесення змін до Інструкції про прибутковий податок з громадян”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.08.2003 за № 701/8022;

пункт 27 додатку до наказу Державної податкової адміністрації України від 16.02.2004 № 92 „Про внесення доповнень до наказів ДПА України”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.03.2004 за № 267/8866.

3. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Чмерук М.О.), Департаменту оподаткування фізичних осіб Державної податкової служби України (Бусарєв В.В.) та Департаменту оподаткування юридичних осіб Державної податкової служби України (Любченко О.М.) у встановленому порядку:

3.1. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

3.2. забезпечити оприлюднення цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, але не раніше 1 січня 2012 року.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра фінансів України Мярковського А.І. та заступника Голови Державної податкової служби України Лекаря С.І.

Міністр Ф. ЯРОШЕНКО

Затверджено

наказ Міністерства фінансів України

від №

Порядок видачі Свідоцтва платника єдиного податку

Порядок видачі Свідоцтва платника єдиного податку

1 Форма Свідоцтва платника єдиного податку

Форма Свідоцтва платника єдиного податку (далі Свідоцтво) є обов'язковою до застосування на всій території України.

У Свідоцтві зазначаються такі відомості:

найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер), або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

дані документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи - підприємця відповідно до закону;

податкова адреса суб'єкта господарювання;

місце провадження господарської діяльності;

обрані фізичною особою - підприємцем види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005, у разі здійснення виробництва - також види товару (продукції), що нею виробляються;

дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

ставка єдиного податку та групи платника єдиного податку;

дата виписки Свідоцтва.

Бланк Свідоцтва є документом суворого обліку. Облік бланків свідоцтв здійснюється органами державної податкової служби.

2. Видача Свідоцтва

Свідоцтво видається безстроково виключно суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі та не може передаватися для провадження господарської діяльності іншим особам.

Платникам єдиного податку першої і другої груп, що провадять кілька видів господарської діяльності, на які встановлено різні ставки єдиного податку, видається одне Свідоцтво платника єдиного податку.

Свідоцтво видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви.

Зареєстрованим в установленому законом порядку суб'єктам господарювання (новоствореним), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування, Свідоцтво видається у день отримання органом державної податкової служби заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

Оригінал Свідоцтва зберігається у платника податку та пред'являється працівникам контролюючих органів, яким надано відповідні функціональні повноваження на проведення перевірки. Копія Свідоцтва повинна розміщуватися на робочому місці найманого працівника або суб’єкта господарської діяльності.

У разі втрати або зіпсуття Свідоцтва такому платнику видається дублікат Свідоцтва.

У разі відмови у видачі Свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.

Підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання Свідоцтва є :

невідповідність такого суб'єкта господарювання, який обрав ставку єдиного податку у випадках для третьої та четвертої груп у розмірі 3%, вимогам статті 291 Кодексу;

наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

подання протягом календарного року більше одного разу заяви про перехід на спрощену систему оподаткування.

1. 3.Внесення змін до Свідоцтва

До раніше виданого Свідоцтва у день подання платником єдиного податку заяви органом державної податкової служби вносяться зміни щодо:

найменування суб'єкта господарювання (для юридичної особи) або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

податкової адреси суб'єкта господарювання;

місця провадження господарської діяльності;

видів господарської діяльності та ставки податку.

За бажанням платника єдиного податку раніше видане Cвідоцтво може бути замінено у разі наявності у такого платника податку зазначених обставин та отримано нове Свідоцтво.

До отримання нового Свідоцтва платник єдиного податку здійснює господарську діяльність на підставі раніше виданого Свідоцтва, яке повертається органу державної податкової служби у день отримання нового Свідоцтва.

Затверджено

наказ Міністерства фінансів України

від №

Порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування

1. Відповідно до Глави 1 „Спрощена система оподаткування, обліку та звітності” Розділу XIV „Спеціальні податкові режими” Податкового кодексу України (далі - Кодекс) суб’єкт господарювання - юридична чи фізична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим для :

першої групи – фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гриp style=p style=вень;

другої групи - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року не використовують працю найманих осіб, або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб, обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

При цьому вимоги другої групи не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи;

третя групи - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб, обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень;

четверта групи - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року використовують середньооблікову кількість працівників, що не перевищує 50 осіб, при цьому обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

2. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву за формою згідно з додатком 1, у якій зазначаються такі відомості:

найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

дані документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи - підприємця відповідно до закону;

податкова адреса суб'єкта господарювання;

місце провадження господарської діяльності;

види господарської діяльності, обрані фізичною особою – підприємцем, згідно з КВЕД ДК 009:2005, у разі здійснення виробництва - види товару (продукції), що виробляються;

ставки єдиного податку або зміна ставки, обрані суб'єктами господарювання;

кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою - підприємцем у трудових відносинах, та середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи;

дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Заява подається до органу державної податкової служби особисто або поштою суб’єктом господарювання не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

3. Суб'єкт господарювання самостійно приймає рішення про перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги статті 291 Кодексу. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік за формою згідно з додатком 2.

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, у якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які до закінчення місяця, у якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої або четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

4. У разі зміни найменування юридичної особи, прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін.

У разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

У разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої і четвертої груп разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни.

5. Платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, повинні з наступного календарного кварталу за заявою перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, повинні в наступному податковому (звітному) кварталі подати заяву щодо застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Ставка єдиного податку для суб'єктів господарювання третьої і четвертої групи у розмірі 3 відсотків обирається відповідно до вимог пп.4 п. 293.8 ст.293 Кодексу.

У разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V цього Кодексу, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

6. Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом (за умови відсутності непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу з єдиного податку та/або інших податків і зборів, які платники єдиного податку сплачують відповідно до цієї глави), з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу державної податкової служби заяву.

 _______________________

Аналіз впливу регуляторного акту

до проекту наказу Міністерства фінансів України

„Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік”

1. Визначення проблеми, яку пропонується розв’язати шляхом державного регулювання

Прийнятим Законом України від 4 листопада 2011 року № 4014 „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (далі – Закон), який набирає чинності з 1 січня 2012 року передбачено низку новацій щодо впровадження спрощеної системи оподаткування для суб’єктів господарювання: фізичних осіб – підприємців і юридичних осіб.

У зв’язку з набранням чинності цим Законом відповідно до пункту 4 розділу ХV „Перехідні положення” Конституції України припиняється дія Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва із змінами. Одночасно, відповідно до Закону встановлюється, що Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 „Про прибутковий податок з громадян” із змінами втрачає чинність.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування регламентується статтею 298 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або при прийнятті рішення про відмову від спрощеної системи оподаткування суб’єкти господарювання (фізичні особи – підприємці або юридичні особи) подають до органу державної податкової служби заяву.

Відповідно до пункту 298.7 статті 298 Кодексу форма та порядок подання заяви, встановлюються Міністерством фінансів України.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених Главою 1 Розділу XIV Кодексу.

Положеннями абзацу п’ятого підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Кодексу передбачено, що форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджується Міністерством фінансів України.

Також, пунктом 299.10 статті 299 Кодексу передбачено, що форма свідоцтва платника єдиного податку та порядок видачі свідоцтва встановлюються Міністерством фінансів України.

У зв’язку із законодавчими змінами та на виконання вимог Закону, Міністерством фінансів України підготовлено проект наказу „Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік ” (далі – проект наказу).

2. Визначення цілей державного регулювання

Основною метою запровадження зазначеного регуляторного акта є забезпечення реалізації пунктів 298.1 і 298.7 статті 298 та пункту 299.10 статті 299 Глави 1 Розділу XІV Кодексу та забезпечення реалізації суб’єктами господарювання законодавчого права щодо обрання та застосування спрощеної системи оподаткування.

3. Визначення альтернативних способів досягнення зазначених цілей та аргументи щодо переваги обраного способу

4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта

Зазначений проект наказу спрямований на забезпечення реалізації законодавчого права суб’єктами господарювання щодо застосування спрощеної системи оподаткування під час здійснення господарської діяльності.

5. Обґрунтування можливостей досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Не передбачається вплив будь-яких зовнішніх факторів на реалізацію зазначеного проекту.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта

7. Строк дії акта

 Строк дії цього акту може бути обмежено в разі втрати чинності Глави 1 Розділу XІV Кодексу.

8. Показники результативності акта

 При реалізації зазначеного акта витрати бюджетних коштів становитимуть приблизно 1890 тис. грн. 

Рівень поінформованості суб’єктів господарювання із основних положень акта високий, оскільки проект наказу розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України www.mfu.gov.ua.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результатів

 Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюється до дня набрання ним чинності шляхом збору пропозицій і зауважень до проекту та їх аналізу.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта здійснюється через рік з дня набрання чинності регуляторним актом шляхом аналізу статистичних даних.

Періодичне відстеження результативності регуляторного акта здійснюється через кожні три роки, починаючи від дня виконання заходів з повторного відстеження.

У разі виявлення неврегульованих та проблемних моментів шляхом проведення аналізу показників дії цього акта такі моменти буде виправлено шляхом внесення відповідних змін.

Міністерство фінансів України