ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ
   
   ЛИСТ
   
   від 22.01.2015 р. N 5.2-32-133

   
   У зв'язку із набранням чинності з 01.01.2015 р. Закону України від 28.12.2014 р. N 77-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці", згідно з яким Закон України від 18.01.2001 р. N 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (далі - Закон N 2240) втратив чинність, тому по страхових випадках, що настали до 01.01.2015 р., слід керуватися нормами Закону N 2240, а по страхових випадках, які настали після 01.01.2015 р., - нормами Закону України від 23.09.99 р. N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", із змінами та доповненнями (далі - Закон N 1105).

   Згідно з абзацом першим частини другої ст. 35 Закону N 2240 та абзацом першим частини другої ст. 22 Закону N 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

   Згідно із пп. 5, 6 п. 1 ст. 36 Закону N 2240 та пп. 5, 6 п. 1 ст. 23 Закону N 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності не надається у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням; та за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

   Відповідно до п. 7.1 Порядку формування та подання страхувальниками звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою правління Фонду від 18.01.2011 р. N 4 (далі - Порядок), у разі виявлення помилки у звітах за формами Ф4-ФСС з ТВП та Ф14-ФСС з ТВП страхувальник має право до кінцевого терміну подання цієї звітності повторно сформувати та подати звіт до органу Фонду за місцем обліку.

   Згідно із п. 7.3 та 7.7 цього Порядку у разі, якщо страхувальник самостійно до початку перевірки органом Фонду виявив помилки, що містяться у раніше поданому ним звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП і які стосуються правильності нарахування суми страхових внесків до Фонду за період до 01.01.2011 р. та витрат за загальнообов'язковим соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, то такий страхувальник повинен вжити невідкладних заходів щодо їх виправлення шляхом письмового повідомлення про факт та зміст помилок органу Фонду за місцем обліку, у якому мають бути відображені причини виникнення помилок та надано розрахунок донарахованої (зменшеної) суми страхових внесків або витрат, здійснених за рахунок коштів Фонду.

   У випадку самостійного повідомлення страхувальником органу Фонду про факт виявлення помилки та перерахування сум, нарахованих ним, зайво нарахованих витрат у повному обсязі до початку перевірки органом Фонду штрафи до страхувальника не застосовуються.

   Враховуючи викладене, у разі самостійного виявлення страхувальником порушень при наданні матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду страхувальник зобов'язаний зробити перерахунок матеріального забезпечення відповідно до законодавства, здійснити відповідний розрахунок з Фондом шляхом перерахування належної суми страхових коштів до робочого органу Фонду та письмово повідомити робочий орган Фонду про факт та зміст помилок при наданні матеріального забезпечення, а також у звітності із зазначенням причин виникнення помилок з наданням розрахунку донарахованої (зменшеної) суми витрат, здійснених за рахунок коштів Фонду. При цьому штрафні санкції до страхувальника не застосовуються.

   Що стосується відповідальності застрахованої особи, то відповідно до ст. 32 Закону N 2240 та частини третьої ст. 16 Закону N 1105 застрахована особа несе відповідальність згідно із законом за незаконне одержання з її вини (підроблення, виправлення в документах, подання недостовірних відомостей тощо) матеріального забезпечення та соціальних послуг за соціальним страхуванням.

   Також повідомляємо, що у разі виявлення страхувальником помилок при заповненні зворотного боку листка непрацездатності такі помилки підлягають виправленню відповідальними особами.

   Крім того, згідно з п. 8 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 р. N 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

Частиною 3 ст. 119 КЗпП виділені окремо гарантії для працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, а саме за такими працівниками зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 04 березня 2015 року N 105 затвердив Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок), який набрав чинності з 17 березня 2015 року. Цим Порядком визначено механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 "Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період".

Відповідно до п. 3 Порядку N 105 бюджетні кошти спрямовуються підприємствам, установам, організаціям на компенсацію витрат на виплату середнього заробітку працівникам, які працювали на таких підприємствах, в установах, організаціях на час призову на військову службу, не більше одного року.

Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені ст. 115 Кодексу законів про працю (п. 6 Порядку N 105).

Тобто, з метою виконання гарантій передбачених частиною 3 ст. 119 КЗпП, зокрема, виплати працівникам компенсації у межах середнього заробітку, роботодавці визначають середню заробітну плату таких працівників як розрахункову величину, та інформують про її розмір органи соціального захисту населення, шляхом заповнення Звітів, доданих до Порядку. Після отримання коштів, передбачених у державному бюджеті, роботодавці проводять виплату компенсації у строки, визначені ст. 115 КЗпП.

Оподаткування, нарахування і сплата єдиного соціального внеску на компенсацію проводяться відповідно до Податкового кодексу України і Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (п. 7 Порядку N 105).

Згідно із п.п. "и" п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Крім того, Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 01.01.2015 р., оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України (п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Згідно п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділ 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.51, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Враховуючи зазначене, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у вигляді компенсації в межах середнього заробітку не включається до оподатковуваного доходу такого працівника.

Також, згідно з частиною сьомою ст. 7 Закону N 2464 не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Оскільки Порядок N 105 набув чинності з 17.03.2015, то в цілях звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та не нарахування і не утримання єдиного внеску на такі компенсаційні виплати, вказаний Порядок підприємствами, установами, організаціями застосовується починаючи з березня місяця.

     З 01 квітня 2015 року набирає чинності Наказ Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р.
№ 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», яким впроваджуються нові форми вказаних документів.
     Нова форма доповнена розділом II: ”Оподаткування процентів та військовий збір”. У цьому розділі потрібно буде відображати загальні суми нарахованих та виплачених доходів, у вигляді процентів, виграшів (призів) у лотерею, а також утриманого та перерахованого податку на доходи фізичних осіб.
     У рядку «Військовий збір» слід зазначити, крім сум нарахованих та виплачених доходів, загальну суму нарахованого та перерахованого військового збору. При цьому, у податковому розрахунку за ф. 1ДФ у розділі II, податкові агенти не будуть зазначати відомості про фізичних осіб, яким нараховані такі доходи.
     Податковий розрахунок за оновленою формою 1ДФ подаватиметься за підсумками
І кварталу 2015 року.
     Враховуючи викладене вище, податковим агентам не потрібно подавати уточнюючий розрахунок за формою 1ДФ за періоди 2014 року з метою відображення військового збору та сум податку на доходи фізичних осіб з нарахованих та виплачених доходів у вигляді процентів.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР)