МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 14.09.2015 р. N 520/18/99-15

Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р. N 439), передбачено, що середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та/або страхові внески на відповідні види соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, зокрема, відпустки без збереження заробітної плати.

Відпустка без збереження заробітної плати є одним із видів відпусток, установлених статтею 4 Закону України "Про відпустки". Статтею 25 зазначеного Закону визначена відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов'язковому порядку, статтею 26 - відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін.

Крім того, на сьогодні діє норма пункту 9 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 р. N 76-VIII стосовно надання права керівникам органів виконавчої влади та інших державних органів надавати відпустки без збереження заробітної плати на визначений цими керівниками термін. Під час здійснення органами виконавчої влади та іншими державними органами цих заходів положення статті 26 Закону України "Про відпустки" у частині обмеження терміну відпустки без збереження заробітної плати не застосовуються.

Також відповідно до пункту 6⁶ Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" передбачалося керівникам центральних органів виконавчої влади, які здійснюють контроль та нагляд у відповідних галузях і сферах, та центральних органів виконавчої влади, виконання функцій яких можуть здійснювати відповідні міністерства, надати право надавати відпустки без збереження заробітної плати на визначений цими керівниками термін. Під час здійснення центральними органами виконавчої влади цих заходів положення статті 26 Закону України "Про відпустки" в частині обмеження терміну відпустки без збереження заробітної плати не застосовуються.

Враховуючи викладене, Порядком не обмежено види відпусток без збереження заробітної плати, період перебування у яких не враховується при обчисленні середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), лише відпустками, наданими відповідно до Закону України "Про відпустки".

МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС - ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОФІС З ОБСЛУГОВУВАННЯ ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ

ЛИСТ

від 06.11.2015 р. N 24839/10/28-10-06-11

Згідно з пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI із змінами та доповненнями до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.

Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):

провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;

виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;

використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену цим підпунктом.

Сума добових визначається в разі відрядження:

у межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;

до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), - згідно з наказом про відрядження та відмітками уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в закордонному паспорті або документі, що його замінює.

За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, наказу або відміток уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в паспорті або документі, що його замінює, сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку.

Враховуючи викладене протягом 2015 року, з метою визначення добових витрат, які не будуть включатись до оподатковуваного доходу платника податків, використовується розмір мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" на 1 січня 2015 року.

При цьому сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та, відповідно, відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ як додаткове благо.

Відповідно до статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у терміни, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Виплата заробітної плати один раз на місяць є порушенням строків виплати заробітної плати та порушенням вимог статті 115 Кодексу законів про працю.

Відповідальність за порушення строків виплати заробітної плати передбачена частинами першою та другою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення і передбачає відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 510 до 1700 гривень, у разі повторного вчинення правопорушення – у розмірі від 1700 до 5100 гривень.

Державна служба України з питань праці

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 11 листопада 2015 р. № 1155-р

Київ

З метою створення сприятливих умов для святкування 7 січня — Різдва Христового, 8 березня — Міжнародного жіночого дня та 28 червня — Дня Конституції України, а також раціонального використання робочого часу рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій (за винятком органів Пенсійного фонду, Українського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта”, Державної казначейської служби та банків) перенести у порядку і на умовах, установлених законодавством, у 2016 році для працівників, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, робочі дні з:

п’ятниці 8 січня — на суботу 16 січня;

понеділка 7 березня — на суботу 12 березня;

понеділка 27 червня — на суботу 2 липня.

Спеціальний режим роботи банків у зазначені дні визначає Національний банк.