ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 6 квітня 2016 р. № 288

ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

1. Абзац другий примітки 1 до додатка 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 36, ст. 1699; 2005 р., № 34, ст. 2064; 2008 р., № 100, ст. 3308; 2014 р., № 34, ст. 909; 2015 р., № 76, ст. 2527, № 100, ст. 3436) після цифр і слова “1113 гривень” доповнити словами і цифрами “, з 1 травня 2016 р. — 1185 гривень”.

2. Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2008 р. № 939 “Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 82, ст. 2764, № 100, ст. 3308; 2010 р., № 35, ст. 1210, № 101, ст. 3629; 2012 р., № 3, ст. 94; 2013 р., № 26, ст. 858) після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

“Посадові оклади (тарифні ставки) працівників, які станом на 30 квітня 2016 р. у штатному розписі установлені на рівні мінімальної заробітної плати, з 1 травня 2016 р. підвищуються на 10 відсотків.”.

У зв’язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим.

3. Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 р. № 1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 100, ст. 3436; 2016 р., № 16, ст. 645) доповнити підпунктом 2¹ такого змісту:

“2¹) з 1 травня 2016 р. посадові оклади працівників, що затверджені постановами Кабінету Міністрів України, передбаченими підпунктом 2 цієї постанови, які установлені на рівні розміру мінімальної заробітної плати станом на 30 квітня 2016 р., підвищуються на 10 відсотків;”.

Закон України від 23.09.1999 № 1105- XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в частині 3 статті 30 визначає, що рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування перевіряє правильність оформлення листків непрацездатності керуючись Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 3 листопада 2004 р. № 532/274/136-ос/1406 (далі — Інструкція № 532) та Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455)

Обов’язковим  при оформленні листків непрацездатності є:

• кутовий штамп і печатка закладу охорони здоров’я»;
• підкреслене слово «первинний» або «продовження»;
• печатки лікаря при відкритті листків непрацездатності;
• зазначена причина непрацездатності;
• зазначений режим лікування;
• після стаціонарного лікування вказується прізвище лікаря,  прізвище завідувача відділення, а також їх підписи;
• у разі продовження листка непрацездатності понад 10 днів вказується прізвище завідувача відділення;
• у листках непрацездатності, виданих на термін понад 30 днів, зазначаються прізвища голови і членів лікувально-консультаційної комісії (далі— ЛКК) закладу охорони здоров’я;
• зазначається вік хворої дитини, за якою здійснювався догляд;
• вказується прізвище лікаря при закритті листка непрацездатності.

При перевірці оформлення листків непрацездатності звертають увагу на наявність виправлень. Відповідно до п. 4.5. Інструкції № 532 на бланку листка непрацездатності дозволяється не більше двох виправлень (крім пунктів 2 і 4 графи лицьового боку листка непрацездатності «Причина непрацездатності», які згідно з п. 3.3. Інструкції № 532 виправленню не підлягають). Якщо листок непрацездатності містить більше двох виправлень, його вважають зіпсованим і він підлягає заміні. Будь-яке виправлення має бути оформлене належним чином ― виправлений текст засвідчено записом «Виправленому вірити», підписом лікуючого лікаря та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності».

Проте виданий листок непрацездатності не завжди є гарантією того, що матеріальне забезпечення працівнику буде надане, у зв'язку з тим, що остаточне рішення про оплату листка непрацездатності приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації, яке оформлюється відповідним протоколом. При цьому, документи для призначення певного виду допомоги розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

Законом № 1105 передбачений вичерпний перелік підстав, при яких комісія має право відмовити в оплаті лікарняного. Найбільш поширеними з них є: настання тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням; за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням; порушення режиму лікування застрахованими особами.

Фонд з ТВП