ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 28.10.2015 p. № 22849/6/99-99-17-03-03-15

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування при неповерненні позики та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – незалежно від суми (ст. 1047 ЦКУ).

Згідно зі ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент.

Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені у підпунктах 164.2.1 – 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Крім того, до цього переліку включаються інші доходи, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 ПКУ).

Крім того, доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено ст. 165 ПКУ.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансова допомога – це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

При цьому у разі неповернення грошових коштів у вигляді поворотної фінансової допомоги в термін, встановлений договором, сума допомоги включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах.

Таким чином, оскільки договором визначена конкретна дата повернення фінансової допомоги у разі звільнення позичальника, то підприємство повинно було виконати всі функції податкового агента, у тому числі в частині відображення в податковому розрахунку ф. 1ДФ.

Законом України від 31 липня 2014 року № 1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу Україні та деяких інших законодавчих актів України» внесено зміни до ПКУ, зокрема, доповнено підрозділ 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» пунктом 161, згідно з яким встановлюється військовий збір (далі – збір).

Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Об'єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри (п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 Розділу ХХ ПКУ).

Ставка збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Отже, не є об’єктом оподаткування збором сума не повернутої платником збору фінансової допомоги.

Водночас, Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України та внесено зміни в частині визначення об’єкта оподаткування збором (п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Так, відповідно до ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування збором платника податку – резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, що включає інші доходи, передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Враховуючи зазначене, якщо підприємством не виконано функції податкового агента по закінченню 2 (двох) календарних днів після звільнення позичальника (п. 5.3 договору), то сума неповернутої фінансової допомоги (позики) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (позичальника) та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і збором на загальних підставах в момент її нарахування з відповідним відображенням у податковому розрахунку ф. 1ДФ.

Разом з тим, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати єдиного внеску та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Згідно з п. 1 частини другої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці (юридичні та фізичні особи), які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).

Відповідно до частини другої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є працівники – громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, у фізичних осіб – підприємців; у фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та в інших фізичних осіб.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці».

Отже, оскільки поворотна фінансова допомога (позика) не є складовою заробітної плати, вона не є базою нарахування та утримання єдиного внеску.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 28.10.2015 р. N 22789/6/99-99-17-03-03-15

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором суми нецільової благодійної допомоги, наданої підприємством, фізичним особам, які не є працівниками такого підприємства, та в межах компетенції повідомляє таке.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV Податкового кодексу України (далі - Кодекс), п. 170.7 ст. 170 якого визначено особливості оподаткування благодійної допомоги.

Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову.

Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.

Відповідно до пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу платника податку сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, встановленого на 1 січня такого року (у 2015 році - 1710 гривень). Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставками 15(20) відс., встановленими п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Благодійник - юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи, платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (далі - збір).

Згідно з пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Так, п. 163.1 ст. 163 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема, інші доходи, відповідно до пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

При цьому відповідно до пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Враховуючи зазначене, сума нецільової благодійної допомоги, що надається благодійником - юридичною особою фізичній особі у розмірі, який у 2015 році не перевищує 1710 грн., не включається до оподатковуваного доходу такої особи, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та збором. Однак сума перевищення нецільової допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи, і підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та збором на загальних підставах.

Згідно з пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Також пп. 1.6 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу встановлено, що платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 Кодексу.

Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі - форма N 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі - Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку, сума нецільової благодійної допомоги, що надається резидентами - юридичними особами на користь платника податку протягом звітного 2015 року сукупно у розмірі, що не перевищує 1710 грн., відображається у формі N 1 ДФ під ознакою доходу "169".

Якщо сума нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує 1710 грн., то сума такого перевищення відображається у формі N 1 ДФ під ознакою доходу "127" як інші доходи.

Відповідно до пп. 3.11 п. 3 Порядку відомості оподаткування військового збору відображаються у розділі ІІ податкового розрахунку форми N 1 ДФ, а саме у рядку "Військовий збір" загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). При цьому відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.