ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

Міжрегіональне головне управління ДФС –
Центральний офіс з обслуговування великих платників

ЛИСТ

від 18.09.2015 р. № 21991/10/28-10-06-11

Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з ОВП розглянуло лист підприємства щодо питання перерахування роботодавцем при нарахуванні заробітної плати ЄВ для працюючих інвалідів, якщо копію довідки про встановлення групи інвалідності роботодавцю надано із запізненням та повідомляє.

Відповідно до абзацу другого п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших ЮО, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Абзацом першим частини 5 ст. 8 Закону № 2464 визначено, що ЄВ для платників, зазначених, зокрема, у абзаці другому частини першої п. 1 ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників ЄВ, з урахуванням видів їх економічної діяльності у розмірі від 36,76 до 49,7 відсотка.

Згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41% визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ для працюючих інвалідів.

Базою нарахування ЄВ для платників, зазначених у п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, є, зокрема, сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди ФО за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Тобто, ЄВ у розмірі 8,41% встановлено для підприємств, установ, організацій та інших ЮО, де працюють інваліди.

Підставою для застосування цього розміру ЄВ є завірена копія довідки з акту огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності (п. 13 розд. III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449).

Слід зазначити, що на одну застраховану особу допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, зокрема, якщо протягом одного звітного періоду застрахованій особі були здійснені нарахування виплат, у яких відрізняються база нарахування та розміри ставок ЄВ.

Отже, нарахування ЄВ у розмірі 8,41% на заробітну плату працюючому інваліду здійснюється в період з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання роботодавцем завіреної копії довідки з акту огляду в медико-соціальній експертній комісії та закінчується датою скасування інвалідності на підставі рішення даної комісії. При цьому, до дати одержання завіреної копії зазначеної довідки та після дати скасування інвалідності, роботодавець нараховує єдиний внесок у розмірі від 36,76% до 49,7% відповідно до класу професійного ризику виробництва.

Міжрегіональне головне управління ДФС –
СДПІ з ОВП у м. Одесі

ЛИСТ

від 11.09.2015 р. № 1026/10/28-08-42/7

По питанню: Чи потрібно зараховувати мобілізованих працівників до кількості застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати в реквізиті 21 таблиці 1 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?

Показник «Кількість застрахованих осіб, у звітному періоді, яким нараховані виплати» зазначається в основних реквізитах заголовної частини таблиці 1 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435). Він включає осіб, за яких подаються відомості до системи персоніфікованого обліку.

Так, в таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435 персоніфіковано по кожному працівникові відображається сума нарахованої заробітної плати, винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

На одну застраховану особу допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435, якщо, зокрема протягом одного звітного періоду застрахованій особі нарахування здійснювалися за поточні та майбутні (відпускні, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами), за минулі (лікарняні, тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду - середня заробітна плата за вимушений прогул) періоди (п. 9 розд. IV Порядку № 435).

Проте, працівнику чи іншій фізичній особі, у зв’язку з відпусткою без збереження зарплати, перебуванням повний місяць на лікарняному, який буде оплачено в наступному місяці, чи відсутністю доходу, оскільки відпускні були нараховані в попередньому місяці, у таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435 зазначаються тільки кількість днів, відповідно до показника «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати» таблиці 1 додатка 4 до Порядку № 435 такі особи не включаються.

По питанню: Чи включається до середньомісячної кількості застрахованих осіб, з метою застосування понижуючого коефіцієнт, працівники, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період?

Відповідно до п. 9 прим. 5 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами і доповненнями, першою обов’язковою умовою для застосування понижуючого коефіцієнта при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами є збільшення бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці на 20 відс. і більше порівняно з середньомісячною базою нарахування ЄВ платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу.

База нарахування ЄВ в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці – це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується ЄВ у звітному місяці 2015 року, зменшена на суму нарахованої заробітної плати працюючих інвалідів (за наявності) / кількість застрахованих осіб платника у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати, зменшену на кількість працюючих інвалідів (за наявності), яким у звітному місяці нараховані виплати.

При цьому, не є базою нарахування та утримання ЄВ суми компенсаційних виплат підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які виплачуються роботодавцем відповідно до Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 105.

Враховуючи зазначене вище, кількість працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період не включається до середньомісячної кількості застрахованих осіб, з метою застосування понижуючого коефіцієнта.

По питанню: Як виправити помилку в не грошових реквізитах таблиці 1 додатку 4 після закінчення терміну подання звітності з єдиного внеску?

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905, звітним періодом є календарний місяць.

Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 435.

У разі виявлення страхувальником у звіті після закінчення звітного періоду помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючі документи, тобто страхувальник повинен сформувати та подати звіт за попередній період, який містить: перелік таблиць звіту, відповідну таблицю зі статусом ”скасовуюча” з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю зі статусом ”початкова” із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб, при цьому таблиця 6 додатка 4 до Порядку № 435 повинна містити дані по кожній застрахованій особі окремо (п. 2 розд. V Порядку № 435).

Отже, виправити помилки, допущені в звіті, а саме, в таблицях 1 - 4 додатка 4 до Порядку № 435, що не стосуються грошових показників (загальні реквізити), страхувальник може шляхом зазначення вірних показників в звіті за будь-який наступний звітний період.

По питанню: Чи мають право роботодавці здійснити перерахунок єдиного внеску за попередній звітний період з метою застосування понижуючого коефіцієнту?

Порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначено Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449.

Відповідно до частини другої ст. 9 Закону № 2464 обчислення ЄВ здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується ЄВ.

При цьому, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, нараховані суми включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені нарахування (п.п. 3 п. 3 розд. ІV Інструкції № 449).

Отже, оскільки обчислення ЄВ здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, законодавством не передбачений перерахунок ЄВ за минулий період з метою застосування понижуючого коефіцієнту.

По питанню: Застосування зворотного способу розрахунку ставки ЄСВ.

Листом ДФСУ від 09.04.2015 № 12518/7/99-99-17-03-01-17 вказано на необхідність розрахунку понижуючого коефіцієнта зворотнім способом для контролю при розрахунку середнього платежу ЄВ на одну застраховану особу в звітному місяці. Відповідно до листа, «Така необхідність пов’язана з тим, що в оновленій звітності передбачено всі необхідні розрахунки і встановлено алгоритми контролю по заповненню форм звіту щодо єдиного внеску.»

Законом України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 не передбачені підстави застосування зворотного способу розрахунку ставки ЄСВ.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 28.09.2015 р. N 20527/6/99-99-17-02-01-15

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), в межах компетенції розглянула лист, що надійшов листом Міністерства фінансів України, щодо індексації, виплати та оподаткування авансу і повідомляє таке.

Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 19¹ Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та п. 3 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року N 236, ДФС здійснює адміністрування та забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, незалежно до бюджетів якого рівня вони надходять.

Пунктом 52.5 ст. 52 ПКУ встановлено, що контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Отже, питання індексації та виплати заробітної плати за першу половину місяця (авансу) не відноситься до компетенції ДФС, тому для отримання відповіді з даних питань вам необхідно звернутись до Міністерства соціальної політики України.

Стосовно оподаткування авансу повідомляємо таке.

Щодо податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Відповідно до ст. 24 Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці" із змінами та доповненнями заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб для резидента, зокрема є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПКУ базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Так, під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

При цьому, відповідно до п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зокрема, платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу.

Водночас аванс є виплатою заробітної плати за першу половину місяця, утримання податку на доходи фізичних осіб із застосуванням відрахувань єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податкової соціальної пільги на частину виплаченої протягом місяця заробітної плати (авансу) ПКУ не передбачено.

Крім того податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Згідно з пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Відповідно до пп. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Враховуючи викладене, при виплаті авансу податковий агент зобов'язаний здійснити утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб і військового збору за першу половину місяця.

Щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 2464), платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) є роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) та працівники (п. 2 частини першої ст. 4 Закону N 2464).

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених, зокрема у п. 1 та 2 частини першої ст. 7 Закону N 2464 на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій ст. 7, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача (частини четверта ст. 7 Закону N 2464).

Згідно з абзацом другим частини восьмої ст. 9 Закону N 2464 передбачено, що платники - роботодавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачою зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиного внеску у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 18.06.2015 р. № 12742/6/99-99-17-03-01-15

Державна фіскальна служба України розглянула звернення <...> щодо практичного застосування понижуючого коефіцієнта (далі - Коефіцієнт), визначеного пунктом 9 ⁵ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464), і в межах компетенції повідомляє таке.

Нормами пункту 9⁵ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 передбачено, що по 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску, встановлений частиною п'ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону № 2464 для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, застосовується з Коефіцієнтом при дотриманні певних умов, зазначених у цьому пункті.

Щодо застосування Коефіцієнта при нарахуванні допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами

Для застосування Коефіцієнта визначаємо базу нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - БН(зо)).

БН(зо) - це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується єдиний внесок у звітному місяці 2015 року / кількість застрахованих осіб платника у звітному місяці 2015 року, яким нараховано виплати.

При розрахунку Коефіцієнта здійснюється порівняння показників відповідного місяця 2015 року із середньомісячними показниками за 2014 рік, зокрема показника середньої заробітної плати по підприємству в певному місяці 2015 року, який визначався шляхом ділення загальної нарахованої заробітної плати, на яку нараховувався єдиний внесок у відповідному місяці, на кількість працівників, яким вона нарахована.

Особи, що перебувають на лікарняному у зв'язку з вагітністю та пологами, включаються до кількості застрахованих осіб у тому звітному періоді, у якому таким працівникам нараховано допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 травня 2015 року за № 508/26953, нарахування єдиного внеску за осіб, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, здійснюється за кожен місяць окремо:

• визначається середньоденний розмір допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами шляхом ділення нарахованої суми такої допомоги на кількість днів, за які вона нарахована;

• визначається сума допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, що припадає на кожен місяць окремо, шляхом множення середньоденного розміру такої допомоги на кількість календарних днів кожного місяця, за які вона нарахована;

• визначається сума єдиного внеску для роботодавця шляхом множення розрахованої суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за кожен місяць окремо на розмір єдиного внеску, встановлений Законом для зазначеної категорії платників (33,2 %, 8,41 %, 5,3 %, 5,5 %);

• визначається сума єдиного внеску для особи, яка перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та отримує допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, шляхом множення розрахованої суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за кожен місяць окремо на розмір єдиного внеску, встановлений Законом (2 %).

Сплата єдиного внеску за осіб, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, здійснюється з усієї суми нарахованої допомоги в місяці, у якому були здійснені нарахування.

Таким чином, оскільки при розрахунку Коефіцієнта здійснюється порівняння показників відповідного місяця 2015 року із середньомісячними показниками за 2014 рік, то враховуємо загальну суму нарахованої допомоги тільки в тому місяці, в якому були здійснені нарахування.

Щодо розрахунку Коефіцієнта зворотним способом

Якщо при розрахунку Коефіцієнта виконано першу та третю умови, але після застосування Коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці складає менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік, то не дотримується друга умова, визначена пунктом 9 ⁵ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464, згідно з якою після застосування Коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці повинен складати не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік.

Таким чином, розрахунок Коефіцієнта проводимо зворотним способом, тобто середньомісячний платіж за 2014 рік ділимо на базу нарахування єдиного внеску на одну застраховану особу у звітному місяці та множимо на 100.

Здійснення розрахунку Коефіцієнта зворотним способом є можливим, оскільки не порушено норм пункту 9 ⁵ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464, всі умови, визначені цим пунктом, виконано.

Індекс споживчих цін у вересні 2015 року склав 102,3%.

Державна служба статистики України

 Завантажити таблицю коефіцієнтів індексації для программы  та для 

Індексація проводиться відповідно до Закону України №1282 від 03.07.1991 року та  Порядку №1078 від 17.07.2003 року: "Про індексацію грошових доходів населення", "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення"

Заробітна плата за липень-серпень 2015 року індексується в межах прожиткового мінімуму на цей період 1218 грн., вересень-жовтень 2015 - в межах прожиткового мінімуму на цей період 1378 грн.

Для визначення індексу скористайтесь таблицею. Для цього потрібно зліва знайти базовий місяць. Далі, напроти базового місяця в колонці відповідного місяця проведення індексації буде вказано індекс для проведення індексації грошових доходів за цей місяць.

Таблиця індексів для проведення індексації:

 Завантажити таблицю для программы  та для