МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 26.05.2014 р. N 9358/6/99-99-19-03-02-15

Порядок отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджений постановою правління цього Фонду від 25 лютого 2009 року N 12 (далі - Порядок).

Цей Порядок визначає умови отримання застрахованими особами і членами їх сімей (а також особами, які навчаються у вищому навчальному закладі) санаторно-курортного лікування, сплаченого за рахунок коштів Фонду.

Путівки, отримані страхувальниками, лікувально-профілактичними закладами, обліковуються ними на позабалансовому рахунку з обов'язковим веденням журналу обліку путівок до санаторно-курортних закладів за формою Ф13-ФСС з ТВП згідно з додатком 3 до Порядку (пп. 3.3 п. 3 розділу III Порядку).

Рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія із соціального страхування підприємства із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - комісія) на підставі особистої заяви працівника підприємства. Відповідно до рішення комісії підприємство видає працівнику отриману від Фонду путівку до санаторію. При цьому придбання путівки на санаторно-курортне лікування підприємством у Фонду не здійснюється, а лише відбувається передача путівки працівнику.

Отже, якщо путівка для санаторно-курортного лікування надається працівнику за рахунок коштів Фонду, то в податковому обліку підприємства-роботодавця операції з отримання такої путівки від Фонду та з її передачі працівнику не відображаються (незалежно від того, кому надається путівка - дорослому, дитині, інваліду чи дорослому із дитиною).

Якщо путівка для санаторно-курортного лікування співробітника підприємства та членів його сім'ї придбана за рахунок коштів підприємства-роботодавця, то при придбанні такої путівки підприємство-роботодавець матиме право на податковий кредит з ПДВ, а при постачанні путівки співробітнику має нарахувати податкове зобов'язання, виходячи з договірної вартості путівки (п. 188.1 ст. 188, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - Кодекс)). Виключенням є постачання придбаних за рахунок коштів підприємства путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України для дітей (фізичних осіб віком до 18 років), інвалідів, дітей-інвалідів. У цьому разі такі операції відповідно до пп. 197.1.6 п. 197.1 ст. 197 Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ.

 Профи Винс

ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

РОЗ'ЯСНЕННЯ

від 24.06.2014 р.

Ситуація: Жінка, що знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, працює на підприємстві на умовах неповного робочого часу.

Запитання:

Чи підлягає оплаті листок непрацездатності, виданий жінці, яка, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, працює на умовах неповного робочого часу?

Відповідь:

Відповідно до статті 179 Кодексу законів про працю України та статті 18 Закону України "Про відпустки" мати дитини або інша застрахована особа, яка фактично доглядає за дитиною в період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за власним бажанням може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за нею зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною.

Оскільки у період роботи з неповним робочим днем (тижнем) працівник, який доглядає за дитиною до трьох років у період відпустки для догляду за дитиною, отримує заробітну плату, з якої до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності сплачуються страхові внески, він є застрахованою особою. Крім того, статтею 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (далі - Закон) наведено вичерпний перелік випадків, за яких допомога по тимчасовій непрацездатності не надається. До таких випадків не належить тимчасова непрацездатність у період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Тому в разі тимчасової втрати працездатності застрахованої особи, яка працює в режимі неповного робочого часу в період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, листок непрацездатності оплачується на загальних підставах. Разом з тим, враховуючи, що застрахована особа в період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення працює за індивідуальним графіком роботи, допомога по тимчасовій непрацездатності буде надаватися за робочі дні (години) згідно з цим графіком, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.

Водночас слід зазначити, що у разі хвороби дитини віком до трьох років листок непрацездатності для догляду за нею в період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно з пп. "б" п. 3.15 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 N 455, не видається. Тобто у даному випадку немає й підстав, передбачених частиною першою статті 51 Закону, для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Профи Винс

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 14.02.2014 р. N 72/18/99-14

Обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку страхових виплат проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. N 1266 (далі - Порядок).

Згідно із пунктами 3, 4 Порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески. Таким періодом є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду.

Середньоденна заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачується єдиний внесок, на кількість календарних днів за розрахунковий період без урахування календарних днів, не відпрацьованих із зазначених вище поважних причин (пункт 14 Порядку).

Відповідно до пункту 10 Порядку якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин, що зазначені в пункті 4 Порядку (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.

У випадку, наведеному в листі, в розрахунковому періоді відсутня заробітна плата, з якої сплачується єдиний внесок, яка відповідно до Порядку враховується при розрахунку допомоги по вагітності та пологах.

Проте відповідно до статей 4 та 6 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" немає підстав для відмови в наданні матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованій особі. Оскільки застрахована особа більшу частину розрахункового періоду не мала заробітку з причин, віднесених Порядком до поважних, а перебування у відпустці без збереження заробітної плати протягом 14 календарних днів передбачено законодавством, тому не може вважатися неповажною причиною відсутності заробітної плати у розрахунковому періоді, вважаємо, що розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності слід провести відповідно до пункту 10 Порядку.

 Профи Винс